Автор

 

Касьяненко Анна
+380980028191
+380443843405
anna@amoretravel.com.ua

www.megastock.ru

Регистрация

Аналіз казки «Біда навчить»

Казка «Біда навчить», цілком оригінальна за сюжетом, має всі ознаки народних казок про тварин. Подібно до знайомих дітям «Колобок», «Зайчикової хати» вона побудована на численних зустрічах «героя» з іншими тваринами: зовсім молоденький горобчик, легко витий і задиркуватий, переконавшись, що без розуму можна й з голоду померти, звертається до різних птахів з проханням допомогти йому. Описуючи зовнішній вигляд і поведінку птахів, письменниця вдало використовує і наукові відомості, і життєві спостереження, і ті уявлення про птахів, які виникають під впливом народних казок, легенд, повір’їв. Завдяки цьому образи птахів набувають надзвичайної виразності і яскравості. Так, зозуля відома як безвідповідальна мати, що не висиджує і не виховує своїх пташенят. Існує також повір’я, начебто вона може вгадати життя людини. Такою ми бачимо зозулю в казці. Вона відмовляється вчити горобчика розуму, бо не хоче мати зайвого клопоту, зате охоче береться сказати, скільки років залишилось йому жити.

Інший персонаж казки – Ґава – «сидить на ріллі» і сумує. Це досить добродушна «дядина», та допомогти горобцю не може, бо й сама розуму не має. Кожний хто бачив гаву, погодиться, що в її позі, коли вона настовбурчившись, сидить на гільці, справді є щось сумне. Недогадливість гави не раз обіграна в байках і казках, є навіть влучний вираз : «проґавити»

З народних казок і дитячих пісень прийшла в казку Лесі Українки і сорока-білобока, легковажна, непосидюча, злодійкувати скреготуха: скрегоче вона з насолодою, «так скрегоче, аж очі заплющила». Її ставлення до життя виражається в афоризмах: «без розуму легше в світі жити та таки й веселіше», « з великого розуму не тяжко й з глузду зсунутись»

Зустріч з совою дає читачам цікаві відомості про цю ночну птицю. Сова мешкає в сухому дубі в дуплі, вдень спить, а вночі здобуває собі їжу, може з’їсти і гороба: недаремно так важко світять у темряві її очі. Репліки сови набувають гумористичного характеру, бо в них відбивається зовсім «совиний» погляд на речі: вона, наприклад, обурюється, що горобчина посмів турбувати її вдень: « І яка вас лиха година носить по дневі носить? Осе напасть: у вдень і вночі не дадуть заснути»

Розгортаючи сюжет казки, Леся Українка показує, як поступово розумнішає горобчик. Зустріч з птахами переконали його, що «розум на дорозі не валяється». Тільки в активному змаганні з труднощами і негодами набуває він життєвого досвіду, стає мудрим птахом. Так розкривається основна думка, висловлена в назві казки і в афоризмі, поважного крука». «Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш». Ідея казки теж зв’язує її з народними традиціями: у численних казках народ висміює самовпевненість, самозакоханість, легковагість, протиставляючи їм колективний досвід, здоровий глузд, кмітливість і працьовитість.

У мові казки передаються інтонації усної народної розповіді. Паралельні синтаксичні константи, повтори, анафори надають їй наспівності: «Нічого він не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти», - що на очі навернеться, те і з’їсть. «Та так б’ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір’я з них летить». Оповідний ритм чергується з живими діалогами, насиченими ідіомами, приказками: «до ума довести», «полетів світ за очі», «дурні бились, а розумні поживались»

Оценить!
★★★
13 Голосов
Избранное:
0

Listings details

Рекламные ссылки

Аморе Тревел (Отпуск)

Аморе Тревел Тур Правда

 

 

ONLINE

тел. : (044) 384 34 05

моб.: (098) 002 81 91

e-mail.: w.ukrtrading@yandex.ru

График работы:

Пн.-Сб. с 8:00 до 19:00